десь я пропала, сама не знаю де. та і шукати не буду, даремно час витрачу. хоча весь час у мене вкрав університет і шопінг. зараз дівчинка сидить і п’є німецьке пиво, яке роблять в Києві) нічого так порошочек розвели)) мені моя сусідка сказала, що я п’яничка. причиною тому послужило те, що коли ми купували пиво, я їй порадила купити одне і не брати інше. Якщо я відчуваю різницю в пиві, хоч воно все з порошка, то чи значить, що я залежна від його. думаю ні, але звідки мені знати, що я об’єктивна, алкоголіки не можуть бути такими. але то таке…дріюниці життя, яким можна не придавати значення. а якщо придавати? хм, мабуть це щось означає, хоча ні, в підсвідомості стільки дурниць, що якщо над кожною задумуватись, то не буде часу діяти, а це важливіше міркувань! до речі, наближається день закоханих, це таке собі придумане свято, яке всім надзвичайно потрібне. я до нього байдужа…але в цьому році подарую кусочки свого серця, тим кого люблю. думаю воно того варте.
ваша Я.
Оставить комментарий