трохи складно

у мене дуже мало вільного часу, унівєр мене тупо зжирає без останку. іноді те що залишається, краде хто чи щось інше. день починається з пробудження о 5.40, а закінчується незрузуміло коли, або ж плавно переходить в наступний день.  чесно кажучі так важко не спати нормально і пити енергетікі, щоб не заснути і дати змогу вчитись. ще й сесія не настала, а така запара…і не прогулювала вроді, а зараз так складно. хоча я дівчинка сильна, справлюсь. хочу трохи відволіктись від буденності і подумати про щось приємне…що це може бути? хм…та будь-що від чого отримуєш задоволення. я люблю адреналін! це шалене відчуття…якщо раз відчуєш, то затяне на все життя. я точно знаю одну річ – мене затянуло!…якщо ти трахаєшся в себе вдома, а за стінкою сплять батьки – це є адреналіном?? чи просто страх, що тебе застукають. цікаво, що треба робити в таких ситуація…коли батьки застукали…цікаво, дуже цікаво. подумаю над цим, коли час з”явиться і поділюсь думками. я думаю, що адреналін присутній, щоб мені хто не доказував…хоча коли перестаєш боятись, що тебе застукають, він десь дівається…питання заключається в тому, де він дівається?! над цим подумати можна, а чи треба…забивати голову дурницями. знаю одне, якщо вже шаленіти, то на всю котушку (таке якесь дивне слово, але сюди ідеально підходить), інакше просто даремне втрачання часу. хочу сказати от що, на останок, я хочу лягти спатки і не думати про завтрашній день, але не можу, бо справ по горло і я випила якусь гідоту газовану від якої мені недобре…якось загубила думку, але дарма, не люблю перечитувати те, що пишу. тому вибачте за помилки і описки.


ваша Я.

Оставить комментарий