меседж мій буде короткий, але по суті. так, я повернулась. буду тепер виснути тут і розважати народ своїми чумовими думками про все і ніщо. в мене все добре, я живу повним життям, давно мені не було так добре…давно я не відчувала себе такою щасливою. причина є. поки не скажу…хочу вам дещо повідати вам. так от, є такі люди, які притворяються, що все знаю і доказують свою правоту, хоч насправді не праві. таких багато і якщо кожний мене бісив, то це було жахливо. але мене бісить лише одна єдина людина, вона мене так з себе виводить, що я від ярості і злості просто убити ладна (а так я дружелюбна людинка). буду називати цю суку гарною буквою М. останнім часом все частіш і частіш М мене виводить із себе, що з цим робити не знаю. і ніхто мені в цьому не допоможе, або самій боротись із нею (що впринципі безглуздо, бо воно дурне, мале і надто самовпевнене). боротись я не буду…знайшла оптимальний варіант! ви хочете знати який? при умові, що ми живемо разом, вбити я її не можу (палівно), хоч це моя альтернатива, то я почала порпатись у своїй голові і знайшла більш гуманну, але зовсім не притаманну мені стратерію (слово стратегія я недавно вивчила в унівєрі, мені воно так подобається) – ігнорування. розумієте, що це значить? якщо ні, то я вам заздрю (святі люди, які ніколи не ігнорять і не знають, що це таке). але досить присвячувати стільки стрічок моєї божевільної писанини цій…так званій М. переключимось на щось інше, більш веселе. але не зараз. дівчинці час піти погодувати себе…вперше за цей день. смачного тобі дівчинко.
ваша Я.
Оставить комментарий