сьогодні я проснулась з думкою, що в університет не піду. і чому не піти? та просто настрою нема…та і спати хочеться дуже. у мене поганий режим. мало сплю, багато сиджу за ноутом. це не дуже круто…це псує мені зір і краде мій час. щодо часу, то все його краде. ось навіть для прикладу університет, вчусь я в ньому вчусь…втрачаю 5 років життя і що? щось змінилось в моєму житті? ні, абсолютно. маю я диплом з вищою освітою, а що він дає? відкриває якісь там такі можливості цікаві. вчора на парі профільного предмету, викладач сказав, що всі наші намагання щось вивчити – це дурниця; ми своїми балами просто купуємо диплом; плюс до цього якщо працювати по спеціальності, то нічого із того, що вчимо не знадобиться, навіть профільний предмет. ось така правда життя. з таким успіхом можна 5 років вдома сидіти, курити бамбук і купити диплом. дєлов то. тому виникає питання, для чого вчитись? оу, полізла я вже в банальну буденність. досить. зараз такий настрій, що хочеться щось смачненьке приготувати. мабуть сьогодні буду готувати рис. я люблю рис. він смачний. як можна любити рис? ха! видається можна, я ж якось люблю. і про що я тут думаю? та як завжди. думки неадекватні, але це норма.
ваша Я.